Скотт Джоплін

Article on other languages:

del.icio.us del.icio.us
Digg Digg
Furl Furl
Reddit Reddit
Rojo Rojo
Add to OnlyWire
Ця сторінка вимагає істотної переробки.
Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати.
Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити.
Стаття містить мовні помилки.
Ви можете допомогти покращити цю статтю, виправивши їх.
Scott Joplin

Скотт Джо́плін, (Scott Joplin, нар. між червнем 1867 та січнем 1868, східний Техас — помер 1 квітня 1917) — афро-американский композитор і піаніст, автор більш як 600 регтаймів, двох рег-опер, двох симфоній, а також посібнику із гри фортепіанного регтайму. Однак за життя його музика сприймалася афро-американською громадою як "занадто біла", а білими - навпаки, як "занадто чорна", що не відповідала класичним канонам. Визнання Скотт Джоплін отримав лише після смерті

Зміст

Біографія

Скотт Джоплін народився в 1868 р. у маленькому містечку Тексаркана, у родині колишніх чорних рабів. У віці 12-ти років він уже вмів грати на різних інструментах, знав ноти, чому його навчив чорний музикант, що жив по сусідству. Вже з дитинства він заробляє грою на піаніно.

Згодом Джоплін поступає на навчання в Смітовський музичний коледж у Седалії. В 1899 р. з'являється його регтайм "Кленовий аркуш" (названий так на честь однойменного клубу), ноти якого добре продаються, а сам рег завойовує широку популярність.

В 1900 р. Скотт Джоплін зустрічається з Альфредом Ернстом, що був тоді директором Хорально-симфонічного товариства в Сент-Луїсі. Ернст писав:

«Роботи Джопліна в області регтайму настільки оригінальні, відрізняються такою індивідуальністю й настільки мелодійні, що я схиляюся до думки, що він зможе створити щось чудове в композиціях більше високого класу, якщо ознайомиться з теорією музики й законами гармонії»
.

В 1901—1903 Скотт Джоплін навчається у А.Ернста. В цей час ним написані 16 композицій, серед який його знаменитий «Entertainer» («Витівник»), а також «Плакуча верба», «Алабамский вітерець», «Соняшник» та інші.

При цьому Джопліна засмучувало, що жанр, в якому він працював, вважався чимсь другосортним, таким, що американський музичний світ не визнає за «дійсну музику» … Це спонукало музиканта звернутися до більш «високих» музичних жанрів, зокрема він пише музику до балету, оперу «Почесний гість», а в 1911 році він закінчує оперу в трьох актах «Тримониша», фактично першу дійсну американську оперу. В опері містилися заклики до своїх чорних братів покінчити з марновірствами старого життя, закликав учитися й ставати самостійними. Незважаючи на всілякі зусилля, йому вдалося лише один раз показати цю оперу в театрі (Гарлем, Нью-Йорк), причому на оркестр грошей не знайшлося, за піаніно сидів сам Джоплін, артисти грали майже даром, але публіка зустріла постановку з невеликим ентузіазмом (можливо, не бажаючи згадувати давні роки на бавовняних плантаціях), а преса майже не відгукнулася.

Подальші пошуки Джопліна в цьому напрямку не мали успіху. З 1916 музикант страждає на деменцію та параною, невдовзі був госпіталізований у Манхетенський госпіталь, в 1 квітні 1917 Скотт Джоплін помирає в бідності.

Визнання творчості Джопліна

Популярність рэгтайму, що досягла піку на самому початку століття, стала гаснути. Тому було кілька причин: і своєрідна складність його виконання (спеціальний ритм вимагав професійності), публіці перестали подобатися «рубаний» ритм і дисонанси, озлобилися й «моральні» супротивники, які приписували регтайму всі негативні якості, властиві малопочесним місцям, де його часто грали.

Проте з кінця 40-х Скотта Джопліна починають згадувати, з'являються статті про нього і про регтайми. У Каліфорнії в 1966 р. починає видаватися журнал «Rag Times» з гаслом «Скотт Джоплин живе!» Піаніст й історик музичної культури Джошуа Рифкін, зайнявшись регтаймом як «попередником джазу», побачив, що цей музичний стиль є цікавий сам по собі — і в 1970 р. зробив кілька його записів, які відразу ж у великій кількості були розпродані.

В 1974 регтайми Скотта Джопліна використав Голлівудський режисер Джордж Хілл, у фільмі «The Sting» («Пастка»), що у 1974 р отримав «Оскара». Пізніше в Атланті, Вашингтоні, Х'юстоні і, нарешті, у Нью-Йорку була поставлена опера «Тримониша». Опера скрізь пройшла з великим успіхом, а її автор посмертно був нагороджений Пулітцерівською премією.

У Сент-Луїсі, де він прожив багато років, був організований його музей, у 2000 році в цьому місті також була поставлена опера «Тримониши». Регтайми Джопліна були використані також Дж. Гершвіном в «Поргі і Бесс», Ірвінгом Берліном та іншими композиторами.

Твори

Опери:

  • «Почесний гість» (A Guest of Honour, 1903)
  • «Тримониша» (Tremonisha, 1911, поставлена 1915),

Дві симфонії

Близько 600 Регтаймів
, зокрема (в алфавітному порядку):

  • Antoinette (1906)
  • Augustan Club Waltz (1901)
  • Bethena (1905)
  • Binks' Waltz (1905)
  • A Breeze From Alabama (1902)
  • Cascades (1904)
  • The Chrysanthemum (1904)
  • Cleopha (1902)
  • Combination March (1896)
  • Country Club (1909)
  • The (Great) Crush Collision March (1896)
  • The Easy Winners (1901)
  • Elite Syncopations (1902)
  • The Entertainer (1902)
  • Eugenia (1906)
  • Euphonic Sounds (1909)
  • The Favorite (1904)
  • Felicity Rag (1911)
  • Fig Leaf Rag (1908)
  • Gladiolus Rag (1907)
  • Harmony Club Waltz (1896)
  • Heliotrope Bouquet (1907)
  • I Am Thinking of My Pickanniny Days (1902)
  • Kismet Rag (1913)
  • Leola (1905)
  • Lily Queen(1907)
  • Little Black Baby (1903)
  • Magnetic Rag (1914)
  • Maple Leaf Rag (1899)
  • March Majestic (1902)
  • The Nonpareil (1907)
  • Original Rags (1899)
  • Palm Leaf Rag (1903)
  • Paragon Rag (1909)
  • Peacherine Rag (1901)
  • A Picture of Her Face (1895)
  • Pineapple Rag (1908)
  • Pleasant Moments (1909)
  • Please Say You Will (1895)
  • The Ragtime Dance (1902)
  • The Ragtime Dance (1906)
  • Reflection Rag(1917) - wydane pośmiertnie
  • The Rose-bud March (1905)
  • Rose Leaf Rag (1907)
  • Sarah Dear (1905)
  • School of Ragtime (1908)
  • Scott Joplin's New Rag (1912)
  • Searchlight Rag (1907)
  • Silver Swan Rag (1971) - wydane pośmiertnie
  • Solace (1909)
  • Something Doing (1903)
  • Stoptime Rag (1910)
  • The Strenuous Life (1902)
  • Sugar Cane (1908)
  • Sunflower Slow Drag (1901)
  • Swipsey (1900)
  • The Sycamore (1904)
  • Treemonisha (1911)
  • Wall Street Rag (1909)
  • Weeping Willow (1903)
  • When Your Hair Is Like the Snow (1907)


Аудіоприклади

Література

Посилання

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%82

This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.