|
Article on other languages:
|
Мажо́р (від лат. major- більший, також dur від лат. durus - твердий)—лад, в основі якого лежить мажорний тризвук (тобто тризвук з великою терцією в основі). Відповідно - характерною особливістю мажорного ладу є третя ступінь, що відстоїть від першої на інтервал великої терції. Натуральний мажор будується наступним чином: тон-тон-півтон-тон-тон-тон-пвітон: Крім того, існує також гармонічний мажор, що відрізняється від натурального низьким шостим ступенем: Та мелодичний мажор, який у висхідному русі ідентичний натуральному, а в низхідному - відрізняється низькими шостим та сьомим ступенями: Мажор (як тризвук, що співпадає з 4-ю, 5-ю та 6-ю тонами натурального звукоряду, та як лад, побудований на його основі), як правило, суб'єктивно відчувається як лад, що має світле забарвлення, протилежне мінору, що складає один з найважливіших естетичних контрастів в європейській музиці. Мажорний лад (ідентичний іонійському) був поширений в народній музиці Європи з часів стародавньої Греції. Глареан в 1547 році писав, що "іонійський лад є найбільш застосовуваним в усіх країнах Європи, і що за останні... 400 років цей лад так полюбився церковним співакам, що, захоплені його привабливою насолодою, вони змінили лідійські лади на іонійські". Проте для ряду народів Азії мажорний, а також і мінорний лади не були властиві, що, до певною міри, є причиною складнощів у засвоєнні європейської музичної культури представниками цих народів, як і навпаки.
|
||||||||||||||||||||||||||
This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.