Вільгельм II Гогенцоллерн

Article in other languages:

Вільгельм II Гогенцоллерн
Вільгельм II Гогенцоллерн
3-й імператор Німецької імперії
Час на посаді:
липень 1888 — листопад 1918
Попередник Фрідріх III
Наступник ліквідація монархії, Веймарська республіка

Час на посаді:
липень 1888 — листопад 1918

Народився 27 січня 1859
Берлін
Помер 4 червня 1941
Доорн, Нідерланди
Дружина Августа Вікторія
Діти сини: Вільгельм, Ейтель Фрідріх, Адальберт, Август Вільгельм, Оскар та Іоахим дочка: Вікторія Луїза
Батьки Фрідріх III
Вікторія

Вільге́льм II, повне ім'я Фрідріх Вільгельм Альберт Віктор фон Пройсен, (* 27 січня 1859, Берлін; — † 4 червня 1941, Доорн, Нідерланди) з династії Гогенцоллерн, внук Вільгельма І, син Фрідріха III. Був з 1888 по 1918 останнім кайзером Німеччини та королем Прусії.

В 1890, проголосивши т.зв. новий курс, активізував зовнішню політику Німеччини, спрямовану на боротьбу за переділ світу. Разом з іншими правителями європейських держав сприяв розв'язанню першої світової війни.

В січні 1918 В.ІІ Г. наполягав на підписанні мирного договору з Україною. 19.1(1.2).1918 Німеччина разом з іншими країнами Четверного союзу визнала Українську Народну Республіку незалежною державою. За В.ІІ Г. між УНР і Німеччиною та її союзниками було укладено Берестейський мир 1918, який був ратифікований німецькою стороною в липні 1918. 2.6.1918 В.ІІ Г. визнав гетьманом України П.Скоропадського. 6.9.1918 в замку Вільгельмгоге відбулися переговори, в ході яких обговорювалися актуальні проблеми тогочасних українсько-німецьких відносин. 9.11.1918 під час революції в Німеччині виїхав до Голландії.

28.11.1918 відрікся престолу.

Помер в Утрехті. Автор мемуарів «Події і постаті 1878—1918».


Зміст

Зовнішня політика

Вільгельм II більш за все знаменитий активної зовнішньої політикою Німеччини. При ньому отримала розвиток виникла незадовго до його вступу на престол велика колоніальна імперія Німеччини, що вилилось у воєнне зіткнення в Африці і в Китаї. Прагнення кайзера створити військово-морський флот, що б не поступався по міцності флоту Британської імперії, було край боляче прийнято в Лондоні і привело до англо-американських перегонів морських озброєнь на початку XX століття. Підтримка Вільгельмом експансіального курсу своєї головної союзниці, Австро-Угорської монархії, на Балканах та його покровительство Османській імперії викликали серйозне погіршення відносин з Росією. Протиріччя між європейськими державами привели, не дивлячись на теплі особисті и родинні відносини Вільгельма з монархами Великобританії та Росії, до Першої Світової війни. Німеччина, позбавлена своїх колоній, була змушена вести тяжку війну на два фронти, економічне становище різко погіршилось. Поразка у війні (11 листопада 1918 року) збіглася з революцією у Німеччині, після якої Вільгельм зрікся і покинув державу, поселившись у нейтральних Нідерландах.

Соціальна політика

У часи правління Вільгельма II сталася відмова від дій Бісмарка на придушення соціалізму; закони Бісмарка проти соціалістів (1878—1890) перестали виконуватися, намітилося деяке зближення влади з помірними соціал-демократами. Представники німецької соціал-демократії в 1914 навіть підтримали початок Першої світової війни. Під час його правління були прийняті такі соціальні реформи, як заборона роботи по неділях, заборона нічної роботи для жінок і дітей, заборона роботи для жінок в останні місяці вагітності і обмеження дитячої праці для дітей молодше 14 років, що позитивно вплинуло на розвиток економіки країни. Він говорив «Je veux etre un roi des gueux» (по французьки «Хочу бути королем бідних»): був прийнятий прогресивний прибутковий податок (процентна ставка зростає із зростанням доходів).

Після оточення

За Версальським мирним договором 1919 року Вільгельм, оголошений винуватцем війни, підлягав суду Міжнародного трибуналу. Але уряд Нідерландів відмовився його видати, а держави-переможці не наполягали на видачі. До кінця своїх днів Вільгельм прожив в Нідерландах. У 1920 році активно переписувався з фельдмаршалом Паулем фон Гінденбургом, з яким у нього були дружні стосунки. Вільгельм вітав його прихід до влади у 1925 році. У 1926 році прусський ландтаг повернув Вільгельму його земельні володіння, втрачені в ході листопадової революції 1918 року. Помер під час Другої світової війни, в окупованих Німеччиною Нідерландах.

Посилання

ВікіСховище
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:

Questions for article:

This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.


IHS Europe: Infrared Heating Systems for Home and Business.